Несмотря на военные вызовы, угрозы обстрелов, блэкауты, значительное подорожание импортируемого сырья и трудности с его доставкой, а также глубокий кадровый кризис, операторы косметического рынка нашли возможности наладить производство.
Станом на кінець 2023 року галузь принесла до державної казни 1 807.06 млн грн податкових платежів та єдиного внеску. Офіційно було зареєстровано 1 159 операторів.
Частина працює не лише на внутрішній ринок, великі гравці успішно експортують товари за кордон. Лідером у споживанні є Польща.
Туди експортували 18% всієї продукції української косметики за минулий рік. Звісно, одна з причин такої популярності – українські мігранти, які формують прихильну закордонну аудиторію.
Так чи інакше, виробники оптимістично оцінюють стан галузі: ринок продовжує функціонувати, є попит на продукцію серед споживачів та конкуренція між компаніями.
Проте галузь, яка успішно пройшла 2,5 роки війни, зараз на порозі нової революції. Когось вона зробить краще, для інших – стане екзистенційним викликом і ще одним екзаменом на виживання.
Причина – з серпня набрав чинності новий Технічний регламент. Таким чином Україна переходить на європейські стандарти регулювання обігу косметичної продукції, має усунути бар’єри для торгівлі з ЄС. Це ще один крок до євроінтеграції.
Оновлення формул
- Згідно з новим регламентом, перелік заборонених речовин збільшується майже в 4 рази в порівнянні з вимогою ДСаНПіН.
- Вводяться переліки дозволених барвників, консервантів та УФ-фільтрів, з’являються вимоги до CMR речовин, наноматеріалів та слідів заборонених речовин.
- Працюватиме обов’язкова дворівнева система оцінки безпечності продукту: кожного окремого інгредієнта та готового продукту в цілому, яка здійснюватиметься кваліфікованим експертом.
Ні – брехні на упаковці
Косметична галузь роками потопає у неправдивих рекламних заявах. “Збільшення вій у 10 разів” і “зникнення зморшок за ніч” – нереальні твердження, якими годують українського споживача.
Новий регламент забороняє викривляти, перебільшувати, будь-яким чином “прикрашати” дію косметичних засобів. Наприклад, опис продуктів, текст на упаковці чи маркуванні за новим регламентом має бути підтвердженим надійними, доречними та чіткими доказами.
При цьому докази мають формуватися на результатах проведених лабораторних досліджень продукту, вивченні наукових статей, огляді наукової літератури, випробуваннях.
Тобто не можна пообіцяти споживачу ефект омолодження на 10 років за 2 тижні, якщо немає досліджень, які б доводили подібне твердження. Ба більше – не можна навіть вказати на упаковці, що “косметика – бореться зі старінням”. Це вже вважатиметься маніпуляцією.
Нові вимоги виробництва
Стають обов’язковими стандарти косметичного GMP (CGMP). Ці принципи мають запобігти зниженню якості продукту в процесі його виготовлення. А тому GMP встановлює жорсткі вимоги до системи управління виробництвом. Кожен його етап повинен бути описаний, валідований та прослідковуваний в ретроспективі.
Нові норми регламентуватимуть мікробіологічну чистоту приміщень, аж до правил обробки взуття, в якому персонал перебуває у виробничих приміщеннях. Вимоги стосуються не лише самого продукту, а і матеріалів, з яких виготовляють пакування для косметичної продукції, а також умов транспортування і зберігання готових косметичних засобів.
Для більшості українських виробників, які націлені на внутрішнього споживача, такі стандарти роботи є абсолютно новими, а тому потребують значних інвестицій в інфраструктуру виробництва і документацію системи управління якістю.
